«Нев’янучий вінок пам’яті Героїв Крут»

29 січня в приміщенні Великописарівської центральної районної бібліотеки відбувся тематичний захід до Дня пам’яті Героїв Крут «Нев’янучий вінок пам’яті Героїв Крут», що став символом самопожертви молоді за незалежність України. Його організували і провели працівники Великописарівського районного будинку культури та центральної районної бібліотеки.

Учасниками стали учні філії «Охтирського центру професійно-технічної освіти», які за віком – ровесники юних захисників Вітчизни, але з різницею в століття. Розпочався вечір з перегляду відеофільму про ті історичні події в українській історії, які стали знаковими, стали символічними.

22 січня 1918 року Українська Центральна Рада IV Універсалом проголошує незалежність Української Народної Республіки. З початку січня 1918 року в Києві почалося формування Студентського куреня Січових Стрільців. Молодь Києва щиро відгукнулася на заклик організаційного комітету Студентського куреня. У другій половині січня до Січових Стрільців було записано 300 осіб, виключно з добровольців – студентів вищих шкіл Києва, учнів вищих класів українських гімназій, невеликого складу Першої української юнацької військової школи. Бій під Крутами – один із перших епізодів боротьби Центральної Ради з більшовиками за політичну владу в Україні. Крути – маленька залізнична станція, що за 130 кілометрів від Києва, стала перепоною для багатотисячної більшовицької армії Муравйова. 29 січня відбувся нерівний бій молодих військових, учнів, студентів, які на кілька днів ціною власного життя зупинили в десять разів більшу армію загарбників. 28 із них під час відступу потрапили в полон і померли мученицькою смертю від рук ворога. Український народ шанує і шануватиме завжди пам’ять молодих борців за волю, полеглих під залізничною станцією Крути.

На вечорі прозвучали вірші у виконанні відвідувачів гуртка художнього читання про боротьбу українців за незалежність, про нерівний бій, вшанування героїзму, самопожертви Героїв Крут в ім’я України. Хвилиною мовчання присутня молодь вшанувала загиблих однолітків. Юнь ХХІ століття не тільки побачила, почерпнула інформацію з історії, а ще й зрозуміла значення усвідомлення кожною людиною її власної місії в державотворенні.

«Будьмо ж гідними великої слави героїв України! Хай кожен наш день дає нам силу і витривалість боротися, хай буде для нас днем іспиту совісті, днем, в якому кожен поставить собі запитання: що зробив я для здійснення заповіту тих, хто загинув за Україну? Бо від кожного з нас залежить: чи звучатимуть у майбутньому гордо і могутньо «Український народ» і «Україна»?! – такими словами закінчився вечір пам’яті.

Матеріали надано Великописарівським районним будинком культури